Аматорська астрономія

Якщо ясною безмісячною ніччю вам доведеться опинитися далеко від крупних населених пунктів, то напевно ви хоч на хвилину зупинитеся, заворожені грандіозним видом зоряного неба. Кожна з цих зірок — наче наше сонце. І у багатьох можуть бути планети, а на планетах, хто знає, — життя. І, мабуть, в цей самий момент ви, самі про те не знаючи, зустрінетеся з кимось поглядом. Якщо вам хоч трошки знайоме таке відчуття, ви легко зрозумієте людей, які зберегли його на все життя і іноді готові докладати значні зусилля і використовувати неаби які засоби для розгляду неба.

Небагато наук можуть похвалитися таким усесвітнім фанклубом, як астрономія. В світі трохи більше 10 тисяч професійних астрономів — стільки ж, скільки аматорів в одній тільки Росії. Сучасна аматорська астрономія — це престижне високотехнологічне хобі, в яке багато хто вкладає тисячі доларів: купують телескопи, обладнали обсерваторії, подорожують в далекі страни для спостережень рідкісних небесних явищами тощо. Деякі аматорські пристрої, наприклад спеціалізовані астрономічні ПЗС-МАТРІЦИ для астрофотографії, нічим не поступаються професійним.

І все ж таки для залучення до зірок необов'язково обзаводитися дорогими інструментами. На перших порах цілком достатньо і неозброєного ока. Візьміть просту зоряну карту, на зразок тієї, що приведена в кінці статті, і спробуйте відшукати на небі позначені на ній сузір'я. По ходу справи ви неодмінно відмітите спалахи «падаючих зірок». Це згорають крихітні метеорні частинки, що вторгаються в атмосферу з швидкістю в десятки кілометрів в секунду, — швидше за будь-які космічні кораблі. Багато таких падаючих з неба зірочок видно близько 11—13 серпня, коли Земля зустрічається з Персєїдамі, одним з багатющих метеорних потоків. У ці дні метеори летять буквально кожну хвилину. Досвідчені любителі астрономії миттєво визначають його блиск, колір, напрям, швидкість, довжину і навіть можуть нанести його траєкторію на зоряну карту. До речі, такі спостереження, при грамотній обробці, дозволяють оцінити щільність метеорного потоку і уточнити його орбіту навколо Сонця. Отже навіть без телескопів любителі астрономії можуть принести користь науці.

Та все ж, якщо ви по-справжньому захоплені зоряним небом, то неодмінно треба купувати телескоп. Спершу це може бути невелика труба, хоча краще все-таки взяти бінокль, наприклад 10х50, тобто десятиразовий з 50-міліметровими об'єктивами. При більшому збільшенні ви отримаєте маленьке поле зору і сильне тремтіння зображення. Втім, навіть не дуже сильний прилад варто закріпити на штативі.

Планета ЮпітерПланета Юпітер

Бінокль в сотні разів збільшує число видимих зірок. А уважний спостерігач знайде десятки зоряних скупчень, туманностей і галактик. На Місяці можна побачити великі кратери, у Венери — фази, у Юпітера — супутники. Останні, мабуть, самий увлекательний об'єкт для початківця. Найближчий з них, Іо, робить оборот всього за 42,5 години, так що буквально щодня можна бачити, як він то зливається з диском Юпітера, то відділяється від нього. Інші супутники теж постійно переміщаються, хоч і повільніше. Для підготовки до стеження за ними краще всього підходить невелика безкоштовна програмка JupSat95, яка показує положення супутників на будь-який момент часу.

Подивись в небо

Джерело: Журнал «Вокруг Света»: Астрономия на любителя
Переклад: Володимир Кажанов